Слухати

Люди регіону досить активні й сповнені ентузіазму, чим нагадують море, біля якого живуть. Тому відповідно до них розвиваються й народні танці та місцеві пісні. Найважливішими народними танцями в Гіресуні є Каршиламаси й хорон. Народний танець хорон має різновиди, які змінюються відповідно до ритму музики, зокрема спокійний хорон, «шик сарай», стрімкий хорон, вітальний, з перехопленням талії й розмахуваннями. Жителі регіону висловлюють свою радість, смуток і думки завдяки кеменче. В історичних записах уперше інструмент кеменче увійшов до Східного Причорномор’я в районі Гьореле в Гіресуні. Кеменче регіону Гьореле, який відрізняється від інших кеменче своєю структурою й тоном, у мистецькому плані — важлива частина нашої країни та турецької музики. Музей кеменче й культури (Kemençe ve Kültür Müzesi) у Гьореле також є центром уваги.

Мова свисту (пташина мова)

Метод спілкування свистом, відомий як мова свисту (пташина мова) (Islık Dili), яка є унікальною для регіону Кушкьой у районі Чанакчи в Гіресуні, має 500-річну історію. Цей спосіб спілкування внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що вимагає негайного захисту. Щороку організовують фестиваль з метою популяризації «мови свисту», якою в спілкуванні користуються місцеві жителі, а також для ознайомлення наступних поколінь з фольклорними цінностями регіону й для збереження культурної спадщини.

Гіресун і його околиці — одні з найбагатших регіонів нашої країни з погляду народних пісень. Ці народні пісні дуже тісно пов’язані з соціальним та повсякденним життям людей регіону, і вони дуже чітко демонструють реакцію місцевого населення на ситуації й події, з якими воно стикається.

Деякими прикладами народних пісень Гіресуна є: народна пісня «Мікан», народна пісня «Ешреф-бей», «Човни Ой Гіресун».